Видатні випускники

Факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара – це найталановитіші студенти, найпрофесійніші викладачі, дружня атмосфера і безмежні можливості!

Наші випускники працюють по всьому світу і в самих різних областях. Хтось подався за моря покращувати західну журналістику, хтось залишився тут і створив власні проекти, а хтось - зовсім змінив професію і зайнявся створенням фільмів. Але всіх їх об'єднує одне – любов і вдячність до факультету, а головне – працюючих на ньому людей.

Оксана Цибуля (Продюсер фiлii ПАТ НСТУ Днiпровська регiональна дирекцiя)

Контрастний, непередбачуваний, значимий? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Перший курс, перша сесія. Залік з історії української літератури. Викладачка - Лілія Василівна Темченко. Я взяла квитки на потяг на 28 грудня, на той же день, коли і залік. І тут дівчата (сусідки по кімнаті у гуртожитку) розповідають, що  залік у Лілії Василівни з першого разу здати майже нереально. Здала з першого разу, ледь встигла на потяг, але після того випадку більше не брала квиток на той же день, коли іспит або залік з історії української літератури! І на все життя запам'ятала апокрифічну літературу.

Алла Шоріна (Керуючий партнер комунікаційної групи «Імпульс»)

Творчий, неординарний, романтичний? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Одного разу, сусід по парті під час лекції передав мені два аркуші: місцева журналістка проводила опитування щодо варіантів назви для нового суспільно-політичного видання і його концепції. Аркуші були вже трохи замусолені, проте за «плюсиками» було видно, яка назва видання є фаворітом. Тут же ми залишали примітки і свої думки щодо змісту газети. Невдовзі на факультет принесли й перші примірники видання, що вдало заявило про себе і з самого старту стало помітним ЗМІ регіону. «Невже все так швидко?» - мене тоді вразило, як ідея буквально на наших очах матеріалізувалася і стала реальністю для тисяч читачів. Це був один з важливих уроків студентського періоду для мене. Рішучість створювати нове, діяти, якщо віриш у свою ідею, співпраця із експертами - все це відіграло значну роль у моїй подальшій професійній діяльності.

 

Станіслав Капралов (Кінорежисер, сценарист, продюсер)

Затишний, словотворчий, жіночний? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Таких було багато. Взагалі, моє студентство було легким, швидким і смішним. Напевно, перше, що спадає на думку - це один з факультетських заходів у Палаці студентів. Я і мій друг Вася Москаленко написали трохи зухвалу п'єсу мовою псевдо-Шекспіра. Дійовими особами були викладачі факультету, декан, ректор і Янукович. Ми готувалися виступити з цим чтивом зі сцени. Наші одногрупники всіляко відмовляли нас, мовляв, мені і Васі цього не пробачать. Але ми вийшли. І п'єсу прийняли на ура. Зал катався від сміху. Викладачі теж каталися. Не катався тільки Янукович. Напевно, з моїх жартів ніколи більше так не сміялися.
 

Олена Андрющенко (Керівник прес-центру медіа-холдингу «Відкритий»)

Креативний, модерний, надихаючий? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Одного разу мій керівник диплому Алла Анатоліївна Бойко запросила мене приєднатися до наукової конференції у Львові.. Пам'ятаю, що переживала і довго готувалася, адже треба було виступити перед серйозною аудиторією.
Щоб поїздка пройшла веселіше, я взяла з собою подругу – мою одногрупницю. Після всіх наукових справ захотілося нарешті провести вечір по-студентськи весело. Ми знайшли якусь дискотеку і вирішили трішечки потанцювати. Години перетворилися в хвилини - ми більше не відчували часу. Тільки вранці, коли валилися з ніг від втоми, зрозуміли, що добре б поспати.
Такого не могло статися, але я, завжди така відповідальна, проспала. Проспала по повній програмі. Причому, це був перший подібний випадок за всі роки навчання. Я не розуміла, що може врятувати ситуацію. Залишалося йти в кав'ярню і пити львівську каву.
З настроєм «все пропало», я за чашкою кави гортала програму конференції. І раптом сталося «диво»! Мій виступ було призначено аж на 14.00, і я на нього встигала. Мені пощастило, що серед сотні учасників мою ранкову відсутність виявилося не помітили. Ну, а виступ, як і хотілося, помітили і відмітили.

Марія Коренюк (Кореспондент BBCNewsУкраїна)

Креативний, багатогранний, стимулюючий? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Для мене найяскравіші спогади – це спогади про людей. Тих, хто навчався разом зі мною, та тих, хто навчав.  Теплі спогади про Володимира Буряка із його, здавалось би, абсолютно божевільними завданнями написати текст на тему «Інтерв’ю зі стіною» чи «Діалог з холодильником». Це неабияк навчило вмикати фантазію. Спогади про нашу завжди усміхнену та позитивну кураторку Інну Сухенко, завдяки якій мій словниковий запас англійської розширився в рази. Спогади про серйозну та дуже вимогливу Оксану Кирилову, яка, здавалося б, знає абсолютно все про всі видання на світі. І неймовірно харизматичну Оксану Гудошник, яка знаходила способи перетворити викладання суто теоретичної дисципліни на захопливу гру,  де ми, немов у театральному гуртку, розігрували сцени із всесвітньої історії та історії журналістики. Саме вона колись порадила мені піти на стажування на один із дніпровських місцевих каналів. Тоді я не бачила себе на ТБ, а тепер – не бачу себе без нього. Дякую університету та факультету за стимул завжди йти вперед, професійно зростати та бути кращими.
 

Анастасія Федченко (Кореспондент телеканалу ICTV)

Жвавий, цікавий, рідний? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Один із найяскравіших спогадів - перша сесія. В університеті часом кажуть: поки не складеш першу сесію, ти ще не студент, а абітурієнт. У мене не було сумнівів, що я все здам, але все одно трохи хвилювалась. Найбільш несподіваним моментом тієї зими був "автомат" від заступника декану факультету Лілії Василівни Темченко. Так пощастило, здається, тільки двом першокурсницям із курсу в 65 людей. Інші ходили і розповідали про давню українську літературу все, що знали, все, що встигли прочитати в конспекті або в Інтернеті. Щоразу під час сесій я хвилювалась і щоразу складала все на відмінно. Час від часу згадую пари з історії журналістики від Оксани Василівни Гудошник і неймовірну сучасну зарубіжну журналістику від Оксани Вікторівни Кирилової. Ці лекції завжди були насичені інформацією, назвами, датами, а ще - фірмовим гумором викладачок.
      

Ірина Стороженко (Кореспондент програми "Вікна-новини", СТБ)

Найкращий, яскравий, вимогливий? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Серпень 2003 року. Після вступних іспитів виявилося, що я не дібрала скількись-то балів  для зарахування на бюджет – тобто не поступила. Кілька тижнів проридала, була вже налаштована йти на заочну форму, бо вчитися на денному контракті не мала можливості. В деканаті сказали почекати, вони підкажуть пізніше, як бути далі. Я не відходила вдома від стаціонарного телефону, мобільного не було. Наприкінці серпня мені нарешті зателефонували, попросили під’їхати. Страшно хвилювалася. Вийшов декан В.Д. Демченко і сказав, як зараз пам‘ятаю:  «Ну що ж, я вас вітаю, ви зараховані на денну бюджету форму навчання! Одна людина забрала документи, бо вступила до Києва, а із іншою у вас була однакова кількість балів. Тоді ми взяли творчі роботи, за якими за правилами вступу був «залік», передивилися знову – і ваш твір виявився кращим. Вирішили, що мові та історії ми навчимо, а писати - це або вмієш, або ні.
        

Наталія Кучер (викладач Кафедри журналістики, реклами і зв'язків з громадськістю ІМВ НАУ)

Яскравий, бадьорий, активний?Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад:З найяскравішим спогадом будуть складності, адже їх дуже багато. І вони всі улюблені.Скажімо так, найбільше у мене яскравих спогадів збереглося про ВД (старшого Демченко,ми саме так називали позаочі). На першому курсі я впала на нього, коли він виходив з ліфта (це трапилося в7 корпусі), а ми грали в футбол м'ячиком для пінг понгу. Потім на першому у нього іспиті я його перебила, коли він почав відповідатина питаннябілетузамість мене і заявила, що я маю іншу думку з цього питання. З тих пір він мене запам'ятав і постійно підколював на іспитах. А в проміжках між ними - підбадьорював. Завдяки його рекомендації я отримала одну зі своїх перших робіт- «Третій сектор», де познайомилася з Потураєвим, Золотарьовим, Громаковим. Але у мене багато хороших спогадів і про інших викладачів: Бойко, Бикова, Буряк - вони любили свою роботу,і це відчувалося і збереглося в пам'яті.
          

Анна Куделя (Фрілансер)

Феєричний, надихаючий, креативний? Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: Мій найяскравішій спогад – це іспит з української літератури перед Темченко Лілією Василівною. Більшість дівчат моєї групи ЗВ-03 одягли вишиванки, хоча ми не домовлялися. І перші 5 отримали відмінні оцінки. Цікаво, чи ми дійсно правильно відповідали, чи допомогло вбрання.
            

Всеволод Прокоф'єв (Кореспондент 34 каналу)

Доброзичливий, nonchalant, дружній. Так, це мій факультет!

Найяскравіший спогад: П’ятниця. Перша пара. Поступово збирається вся група. Чекаємо О. Є. Шандру. І тут у Facebookнатикаємося на її пост. Вона в "Конфетті" на Гагаріна п'є капучино. Ну ми чим гірші? Зробили фото усі гуртом, відмітили її, і написали: «Ми на вас чекаємо».
Здається, ніде більше не стирається грань між студентами і викладачами, як на журфаці. Інакше як пояснити те, що І. С. Бучарська в АТБ на Калиновій мені люб'язно пояснювала, як витравити клопів зі знімною квартири.
             

Юлія Брик (Кореспондент СТБ)

Гучний, особливий, нестандартний? Так, це мій факультет!
 
Найяскравіший спогад: Найяскравіше враження за час навчання - це День першокурсника в 2009 році. Ми з групою робили пародії. По-моєму, вийшло непогано. Ну, і я ніколи не забуду завдання Оксани Василівни Гудошник. Памфлети – це в пам'яті назавжди. Вірніше, сам процес їх вивчення.

                 

Наталія Гусак (Кореспондент ТРК Україна)

Творчий, легкий, дружній? Так, це мій факультет!
 
Найяскравіший спогад: Сесія на 4-му курсі. Я вже працювала, і по п'ятницях майже не з’являлася на заняттях. Працювала в газеті. І ось з дисципліни «Газетна журналістика» виявилося багато пропусків. Здачу заліку Надія Михайлівна Бикова призначила мені на 10. Потім перенесла на 12. Потім на 14. Весь цей час я чекала під дверима. Коли ноги втомилися - сіла на підлогу. У цей момент в коридор вийшла Надія Михайлівна. Побачила цю картину, що я все ще чекаю, покликала на кафедру і поставила залік.

 

Ольга Шандра (Тренер з копірайтингу в Popcorn Business School)

Рідний, знаючий, цінний (в плані отриманих знань і знайомств)? Так, це мій факультет!
 
Найяскравіший спогад: Сидимо ми з Юлею Литвиненко (ведуча телеканалу «Прямий») на першій парті у викладача Алли Анатоліївни Бойко. Юля дістає люстерко і фарбує губи помадою зі словами: «Краса - страшна сила». Я починаю голосно сміятися на що Алла Анатоліївна каже: "Надіон, Ви ж інтелегентна дівчина". А Юля відповідає: «Вас підманули, Алло Анатоліївно!».