Ти бачів їх по ТВ (про випускників)

Наталія Магда, голова департаменту Інформаційного мовлення 34 Телеканалу
«Бажання це тисячі можливостей, а небажання тисячі причин»(с) Едуард Асадов
Місця роботи:
2001-2007 – журналіст прес-служби міської ради Дніпра;
2007-2008 – редактор сайту «Дніпро Інфо»;
2008-2009 – прес-секретар «Укрпошти»;
2010 – по сьогодні – робота на 34 Телеканалі: журналіст, шеф-редактор програми новин «Деталі», голова департаменту Інформаційного мовлення.

Університетські роки: «Усі мої приємні спогади пов'язані з моєю навчальною групою. Ми дуже багато часу проводили разом: виїздили на природу чи просто збиралися, щоб поспілкуватися».

Молоді:«У першу чергу, увагу потрібно звертати на деталі, які тебе оточують и живуть в тобі. Добрий журналіст – це уважний журналіст. Крім того, завжди потрібно відокремлювати особисте від професійного. Коли приїздиш на якусь зйомку, де не можеш не співчувати героям, потрібно вміти абстрагуватися від подій. Щоб видавати максимально об'єктивний матеріал. І найголовніше – потрібно жити своєю справою! Людина, яка йде в журналістику, повинна розуміти: приміряти на себе доведеться багато професій – від соцробітника до лікаря. Працювати доведеться 24 години 7 днів на тиждень, вдень і вночі – завжди на варті. Тому своєю справою потрібно горіти!»
 
 
 
Наталія Грищенко, власний кореспондент ТСН «1+1» в Дніпрі
Не набреши і не нашкодь –це головне у нашій роботі!
Місця роботи:
1998 –  ведуча ранкової програми  на ТК «Приват ТВ Дніпро"»;
1999 – журналіст 34 Телеканалу: інормаційна програма «Єпіцентр»;
2000-2009 – журналіст новин 11Телеканалу;
2009-2015 – спеціальний кореспондент ТК «Інтер»;
2016 – по сьогодні – власний кореспондент ТСН «1+1».

Університетські роки: «Часто прогулювала лекції, бо ще студенткою активно працювала на ТБ. Але є дуже теплі спогади про викладачів –  Ірину Михайлівну Нікітіну, зокрема, вона закохала у мистецтво та літературу. Саме з університету ще захопилась наукою «соціонікою» – класне викладання і стало потрібним у роботі».

Молоді:«Не боятись ставити питання та не боятись виглядати дурним. Ще допомагає у роботі прикинутись під час інтерв'ю «білявкою» і розпитувати одне й те саме багато разів – 100 відсотків отримаєш живі та цікаві синхрони. А ще не треба перти напролом, коли спікер не хоче спілкуватись: зачекай, налаштуйся на одну з ним хвилю, і за півгодини отримаєш гарне інтерв'ю!)».



Анастасія Галкіна, спеціальний кореспондент програми «Інсайдер», ICTV
Історію пишуть переможці!
Місця роботи:
2014-2017 – журналіст 34 Телеканалу: рубрика «Деталі.Експеримент», ведуча програми «Energy shool»;
2017 – по сьогодні – спеціальний кореспондент програми журналістських розслідувань «Інсайдер», ICTV.

Університетські роки:«На факультеті найбільше запам'ятались люди. Яскраві. Талановиті. Неординарні. Саме  тут я зустріла людей, які мене підтримують і досі у будь-яких ситуаціях. З деякими навіть зараз сиджу у одному ньюзрумі. Пам'ятаю, як ми потоваришували. Це була пара Ірини Бучарської. Я сиділа попереду, а мої майбутні подруги позаду. Тоді ми ще не були знайомі. Але так вийшло, що викладач саме нас попросив покинути аудиторію, з різних причин. Ми засмучені (бо це був перший курс, і одразу така несподіванка) вийшли на подвір'я біля 9-го корпусу. Вже там в нас почалася розмова. І подальші дружні відносини. Після цього нас ще не раз виганяли викладачі із занять, але вже по однаковим причинам J».

Молоді: «Я раджу майбутнім журналістам звернути увагу на практичні заняття. Йдіть на телеканали, в редакції одразу з першого курсу! Проходьте стажування, набивайте руку. Час дуже швидко плине, не витрачайте його дарма. Тим паче у нашій професії – це неприпустимо. І, звичайно, багато читайте! Історію, філософію, романи...все-все! Ви маєте бути розвиненою та начитаною людиною».


 
Кристина Венгеляускайте, кореспондент програми «Факти» в Дніпрі,  ICTV
Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо будете жбурляти каміння в кожну гавкаючий собаку.
Місця роботи:
2013-2015 – журналіст 11 Телеканалу;
2015 – по сьогодні, журналіст програми «Факти», ICTV.

Університетські роки: «Історій було безліч, були сотні приємних моментів! Всі вони пов'язані з особистостями – в першу чергу з викладачами. Мій чудовий куратор Оксана Василівна Гудошник, неповторна Лілія Василівна Темченко, неперевершена Ірина Станіславівна Бучарська, приголомшлива Оксана Вікторівна Кирилова... Ці жінки «зробили» наш потік журналістів. Кожен день вони приносили нам неймовірні емоції, дарували безцінні уроки і ділилися знаннями. Серця і душа нашого факультету!»

Молоді: «Кілька настанов з власного досвіду.
- Залишатися вірним собі і своїм принципам.
- Відсутність емоцій. Радість, жалість, біль, захоплення − з цим в театральне або в Фонд захисту тварин. В журналістиці тільки холодний розум.
- Уміння аналізувати. Необхідно чути всі сторони, бачити на 360 градусів і тільки потім робити висновки. Найчастіше від цього залежить громадська думка.
- Постійно розвиватися. Світ не стоїть на місці і вимагає руху. Необхідно випереджати, а не наздоганяти
».
 

 
Лейла Аббасова, ведуча 34-го телеканалу
Цитат немає, я їх не люблю, бо не люблю рамки та шаблонність)
Місця роботи:
2005 – по сьогодні – журналіст, редактор та ведуча 34-го телеканалу.

Університетські роки: «Колись я прибігла на залік, і у мене не було часу  (соромно, але факт). Поспішала на зйомку з мером Іваном Куліченко. Прийшла я така ділова ковбаса, а залік приймає  не просто викладач, а й моя колега – Наталія Гусак. Я заходжу, і розумію: не знаю як до неї звертатись, бо не знаю її  по батькові. Для мене вона – Наталка з ТРК «України». І тут Наталка, і за сумісництвом викладач, перша до мене звертається. Розумію, що врятована, бо не доведеться викручуватись. Тоді я успішно склала запит і побігла до Івана Івановича. Ще зі спогадів: я навчалась екстерном, і багато викладачів до цього так і не звикли, а хтось мабуть не знав. І до самого кінця навчання, до 5-го курсу, деякі з них ставили мені «Н» у журналі».

Молоді: «Навички приходять з досвідом. А от головне у нашій професії – це залишатись людиною. І як би не казали що журналісти циніки, що емоції слід  стримувати, я з цим не згодна. Бо лише тоді, коли ті щиро співчуваєш, переживаєш історію героя, розумієш його біль або радість – ти зможеш перенести це у свій матеріал і достукатися до глядача або читача».
 
 
 
Ганна Рибченко, голова прес-служби Дніпропетровської обласної ради
Взагалі цитат немає, але є непорушні принципи. Наприклад, не брехати собі.
1993 – 2006 – кореспондент, автор програми, продюсер. Закінчила роботу на каналу на посаді заступника голови правління з питань реклами та програмного продукту;
2006 – заснування власного підприємства з телевізійного виробництва;
2016 – по сьогодні – голова прес-служби Дніпропетровської обласної ради.

Університетські роки: «Яскраве, це особистості – викладачі. Наприклад, Ірина Нікітіна, яка викладала закордонну літературу. ЇЇ лекція за розкладом стояла останньою в суботу, але аудиторія завжди була повною. Це були неймовірно змістовні пропущені через життєвий досвід лекції».

Молоді: «Я переконана, що журналістиці навчити неможливо. Журналістика – це життєва позиція, за яку треба відповідати.  З навичок.  Треба пам’ятати, що за кожним репортажем або статтею стоять люди. І невірне слово може зламати життя, а мудре слово – може надихнути. Головне для журналістів – не самостверджуватися за рахунок своєї роботи. Ну і вміння писати – основа професійної журналістики».