Видатні випускники
Факультет систем і засобів масової комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара –
це найталановитіші студенти, найпрофесійніші викладачі, дружня атмосфера і безмежні можливості!
Наші випускники працюють по всьому світу і в самих різних областях. Хтось подався за моря покращувати західну журналістику,
хтось залишився тут і створив власні проекти, а хтось - зовсім змінив професію і зайнявся створенням фільмів.
Але всіх їх об'єднує одне – любов і вдячність до факультету, а головне – працюючих на ньому людей.
Наші випускниці Олеся Приходько та Анастасія Вільхова
отримали відзнаки від Прем’єр-міністерки України

Коли дізнаєшся про успіхи своїх випускників, це завжди особливе відчуття. А тут — одразу подвійна радість для нашого факультету! Дві наші талановиті випускниці отримали відзнаки Кабінету Міністрів України: кореспондентка «Суспільне Дніпро» Олеся Приходько та журналістка телеканалу СТБ (проєкт «Вікна-новини») Анастасія Вільхова.
Урядові нагороди за їхню щоденну роботу медійницям вручила Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, відзначивши їхній професіоналізм, стійкість та внесок у те, щоб українці знали правду в ці складні часи.

Професійний шлях Олесі Приходько у команді «Суспільне Дніпро» — це історія про неймовірну мужність, яка поєднується з надзвичайною добротою. Олеся постійно виїжджає у прифронтові громади, працює під обстрілами та загрозою ворожих дронів, аби розповісти світові історії наших захисників, волонтерів і мирних жителів, які часто залишаються без зв'язку й інформації.

А для нас Олеся — це насамперед наша рідна староста. Неймовірно добра, щира, людяна та дуже весела дівчина, яка завжди залишається душею своєї групи. Її оптимізм і зараз може розрадити у найскладнішу хвилину, а вміння згуртувати людей та підтримати кожного на факультеті завжди згадують з теплотою всі: від лаборантів до декана. Саме ця вроджена емпатія робить її сюжети особливими. Кожну історію Олеся просто пропускає через власне серце — так само, як колись переймалася проблемами своєї студентської групи.

Анастасію Вільхову зараз можна побачити в ефірі одного з найвідоміших інформаційних проєктів країни — «Вікна-новини» на СТБ. Настя завжди вміє знайти підхід до людей і розплутати найскладнішу тему. Ми на факультеті добре знаємо її характер — вона неймовірно цілеспрямована, допитлива та наполеглива: якщо ще на заняттях бралася за тему, то обов’язково докопувалася до самої суті. Нині ця її професійна впертість та щире прагнення показати історію без прикрас допомагають їй створювати сильні, глибокі сюжети на загальнонаціональному рівні.

Пишаємося вами! І Олеся, і Анастасія — прекрасний приклад того, якою має бути сучасна українська журналістика: сміливою, чесною та, перш за все, дуже людяною. Колись вони сиділи за нашими партами, а сьогодні їхніми голосами говорить правда.
Дякуємо вам, наші зірки, за вашу працю, сміливість та за те, що залишаєтеся вірними собі й стандартам професії. Бажаємо вам безпечних ефірів, міцного здоров'я і, звісно, найбажанішого репортажу у вашому житті — сюжету про нашу спільну Перемогу!
Ваш рідний факультет завжди вас підтримує, пам’ятає та чекає в гостях на каву!
Оксана Кирилова, деканеса факультету
Марія Коренюк
Кореспондент BBCNewsУкраїна
Креативний, багатогранний, стимулюючий? Так, це мій факультет!
Найяскравіший спогад: Для мене найяскравіші спогади – це спогади про людей. Тих, хто навчався разом зі мною, та тих, хто навчав. Теплі спогади про Володимира Буряка із його, здавалось би, абсолютно божевільними завданнями написати текст на тему «Інтерв’ю зі стіною» чи «Діалог з холодильником». Це неабияк навчило вмикати фантазію. Спогади про нашу завжди усміхнену та позитивну кураторку Інну Сухенко, завдяки якій мій словниковий запас англійської розширився в рази. Спогади про серйозну та дуже вимогливу Оксану Кирилову, яка, здавалося б, знає абсолютно все про всі видання на світі. І неймовірно харизматичну Оксану Гудошник, яка знаходила способи перетворити викладання суто теоретичної дисципліни на захопливу гру, де ми, немов у театральному гуртку, розігрували сцени із всесвітньої історії та історії журналістики. Саме вона колись порадила мені піти на стажування на один із дніпровських місцевих каналів. Тоді я не бачила себе на ТБ, а тепер – не бачу себе без нього. Дякую університету та факультету за стимул завжди йти вперед, професійно зростати та бути кращими.
Марія Коренюк
Алла Шоріна
Українська експертка з політтехнологій, журналістка, громадська діячка та письменниця
Творчий, неординарний, романтичний? Так, це мій факультет!
Найяскравіший спогад: Одного разу, сусід по парті під час лекції передав мені два аркуші: місцева журналістка проводила опитування щодо варіантів назви для нового суспільно-політичного видання і його концепції. Аркуші були вже трохи замусолені, проте за «плюсиками» було видно, яка назва видання є фаворітом. Тут же ми залишали примітки і свої думки щодо змісту газети. Невдовзі на факультет принесли й перші примірники видання, що вдало заявило про себе і з самого старту стало помітним ЗМІ регіону. «Невже все так швидко?» - мене тоді вразило, як ідея буквально на наших очах матеріалізувалася і стала реальністю для тисяч читачів. Це був один з важливих уроків студентського періоду для мене. Рішучість створювати нове, діяти, якщо віриш у свою ідею, співпраця із експертами - все це відіграло значну роль у моїй подальшій професійній діяльності.

Алла Шоріна
Станіслав Капралов
Кінорежисер, сценарист, продюсер
.jpg)
Станіслав Капралов
Анастасія Федченко
Журналістка, авторка книги "Вони перемогли"
Анастасія Федченко
Ірина Стороженко
Теле- та радіожурналістка

Ірина Стороженко
Анна Куделя
Фрилансер

Анна Куделя
Юлія Брик
Тележурналістка

Юлія Брик
Наталія Гусак
Тележурналістска

Наталія Гусак
Ольга Шандра
Тележурналістка, авторка медіапрєктів та стартапів

Ольга Шандра
Оксана Цибуля
Тележурналістка
Контрастний, непередбачуваний, значимий? Так, це мій факультет!
Найяскравіший спогад: Перший курс, перша сесія. Залік з історії української літератури. Викладачка - Лілія Василівна Темченко. Я взяла квитки на потяг на 28 грудня, на той же день, коли і залік. І тут дівчата (сусідки по кімнаті у гуртожитку) розповідають, що залік у Лілії Василівни з першого разу здати майже нереально. Здала з першого разу, ледь встигла на потяг, але після того випадку більше не брала квиток на той же день, коли іспит або залік з історії української літератури! І на все життя запам'ятала апокрифічну літературу.
.jpg)
Оксана Цибуля
Наталія Магда
Тележурналістка, очільниця департаменту з комунікацій
Університетські роки: всі мої приємні спогади пов'язані з моєю навчальною групою. Ми дуже багато часу проводили разом: виїздили на природу чи просто збиралися, щоб поспілкуватися.
Молоді. В першу чергу, увагу потрібно звертати на деталі, які тебе оточують и живуть в тобі. Добрий журналіст – це уважний журналіст. Крім того, завжди потрібно відокремлювати особисте від професійного. Коли приїздиш на якусь зйомку, де не можеш не співчувати героям, потрібно вміти абстрагуватися від подій. Щоб видавати максимально об'єктивний матеріал. І найголовніше – потрібно жити своєю справою! Людина, яка йде в журналістику, повинна розуміти: приміряти на себе доведеться багато професій – від соцробітника до лікаря. Працювати доведеться 24 години 7 днів на тиждень, вдень і вночі – завжди на варті. Тому своєю справою потрібно горіти!

Кристина Венгеляускайте
Тележурналістка
Ви ніколи не дійдете до місця призначення, якщо будете жбурляти каміння в кожну гавкаючий собаку.
Університетські роки. Історій було безліч, були сотні приємних моментів! Всі вони пов'язані з особистостями – в першу чергу з викладачами. Мій чудовий куратор Оксана Василівна Гудошник, неповторна Лілія Василівна Темченко, неперевершена Ірина Станіславівна Бучарська, приголомшлива Оксана Вікторівна Кирилова... Ці жінки «зробили» наш потік журналістів. Кожен день вони приносили нам неймовірні емоції, дарували безцінні уроки і ділилися знаннями. Серця і душа нашого факультету!
Молоді: кілька настанов з власного досвіду.
- Залишатися вірним собі і своїм принципам.
- Відсутність емоцій. Радість, жалість, біль, захоплення − з цим в театральне або в Фонд захисту тварин. В журналістиці тільки холодний розум.
- Уміння аналізувати. Необхідно чути всі сторони, бачити на 360 градусів і тільки потім робити висновки. Найчастіше від цього залежить громадська думка.
- Постійно розвиватися. Світ не стоїть на місці і вимагає руху. Необхідно випереджати, а не наздоганяти.

