До уваги вступників!
Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості акредитації освітніх програм, якими здійснюють підготовку здобувачі вищої освіти, в умовах воєнного стану» від 16 березня 2022 року № 295, сертифікат про акредитацію спеціальності Журналістика (освітні програми "Журналістика" та "Реклама і звʼязки з громадськістю") бакалаврського рівня дійсний до 1 липня 2026 року.
Так само сертифікати про акредитацію ОП "Медіакомунікації" та "Реклама і звʼязки з громадськістю" (спеціальність Журналістика) магістерського рівня дійсні до 1 липня 2026 року.
Акредитація ОП "Дидижитальні медіа" (бакалаврат) та "Управління інформаційною діяльністю" (магістратура) запланована на 2027 р.
Це означає, що підготовка здобувачів за цими програмами здійснюється відповідно до державних вимог і гарантує якість вищої освіти.
За додатковою інформацією звертайтеся до деканату за тел. +38(096)2386897 або на e-mail fszmk@365.dnu.edu.ua.
Освітні та творчі здобутки наших студентів — це яскраве свідчення розвитку факультету, його наукового потенціалу та високих стандартів підготовки медійників. Детальніше про перемоги, конкурси та найкращі студентські роботи можна дізнатися за посиланням.
Як зробити політичну комунікацію чесною, відповідальною й цікавою для молоді? 17–18 жовтня 2025 р. у Львові відбувся міжнародний хакатон «Молодь і політична комунікація: соціальні мережі, маніпуляції та громадська залученість», який об’єднав активну студентську молодь з різних куточків України — Львова, Ужгорода, Запоріжжя, Кам’янця-Подільського та Дніпра.
Студенти Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара стали частиною креативної команди, що працювала над пошуком рішень, як зробити політичну комунікацію прозорою, етичною та зрозумілою. Учасники обговорювали роль соціальних мереж у формуванні громадської думки, вплив TikTok і блогерів на виборчу поведінку молоді, а також способи розпізнавання маніпуляцій у політичному контенті.
Протягом двох днів учасники повністю занурилися у світ політичних меседжів, етики, критичного мислення та реальної командної роботи. Атмосфера партнерства й відкритості сприяла продуктивним дискусіям, появі нових ідей і професійних контактів.
Хакатон став частиною проєкту «Від лайку до вибору», реалізованого за підтримки Чорноморського трасту регіонального співробітництва (Німецький Фонд Маршалла США) у межах програми ProElect, що фінансується Європейським Союзом.
Факультет систем і засобів масової комунікації щиро дякує організаторам заходу за професійну організацію, а Львівській політехніці — за гостинність і теплу атмосферу.
Наші студенти повернулися додому з новими знаннями, натхненням і переконанням: відповідальна комунікація здатна змінювати світ.
Гурток «Прикладні медіатехнології»: старт у професію з першого курсу
Хочеш ще під час навчання здобути практичні навички у сфері журналістики, диджиталу, відео та фотомистецтва? Приєднуйся до гуртка «Прикладні медіатехнології», який працює на факультеті з 2023 року. Під керівництвом Артема Россінського — аспіранта, медійника й медіатренера — студенти створюють власні відеосюжети, репортажі, фотопроєкти та беруть участь у виставках і публічних показах. Це твій шанс з першого курсу зануритися у справжнє медіавиробництво, спробувати себе в різних ролях і здобути перший професійний досвід.
«Інсайди від профі»: дізнаємося, як насправді працюють медіа
Протягом 2024–2025 навчального року студенти факультету систем і засобів масової комунікації спілкувалися з професіоналами медіасфери в межах серії зустрічей «Інсайди від профі». Серед спікерів — журналісти-розслідувачі, редактори, піарники, рекламісти, SMM-фахівці, пресаташе спортивних клубів і медіаменеджери. Вони поділилися досвідом, дали поради щодо кар’єри та розповіли, як насправді працює індустрія медіа в Україні. Це унікальна можливість почути з перших уст про реалії професії, нові тренди, інструменти та виклики, з якими стикаються медійники щодня, і унікальний досвід, який став традицією і буде продовжуватися надалі.
Студентські медіапроєкти – креатив, що вартий уваги!
Упродовж навчального року студенти факультету систем і засобів масової комунікації створюють власні медіапродукти — не лише в межах постійної роботи в конвергентній редакції Гончар Інфо, а й як частину курсових і випускних кваліфікаційних робіт чи творчих завдань.
Це сайти, подкасти, відеоісторії, інтерв’ю, дослідницькі матеріали, соціальні кампанії — усе, що поєднує креативність, актуальні теми й фахові навички журналіста, рекламіста та медійника цифрової епохи.
Найкращі студентські проєкти публікуємо на сайті факультету, на нашому ютуб-каналі — щоб показати: у наших студентів є голос, дослідницький інтерес і власний стиль.
«Місто як медіатекст»:
студентський проєкт кафедри масової та міжнародної комунікації
Чи може місто бути текстом? Студенти спеціальності «Журналістика» з 2–4 курсів довели, що так. У межах навчального проєкту вони досліджували вулиці Дніпра як носії культурних сенсів.
Назви, які ми звикли сприймати як орієнтири, насправді є маркерами історичної памʼяті. Василь Стус, Олесь Гончар, Наталія Кобринська, Іван Сокульський — українські письменники, чиї імена закарбовані не лише в літературі, а й на міських табличках. А поруч — Ернест Хемінгуей, Олена Блаватська, інші постаті світового контексту.
Проєкт «Місто як медіатекст» реалізовано на кафедрі масової та міжнародної комунікації Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Його керівниці — доцентки кафедри Ірина Бучарська та Лілія Темченко — запропонували студентам подивитися на Дніпро як на живий текст, у якому кожна вулиця розповідає свою історію.
Ознайомитися з результатами роботи можна за посиланням на «Літературну мапу Дніпра».
DataScope: цифровий ландшафт пам’яті про війну
На кафедрі масової та міжнародної комунікації триває реалізація медіапроєкту DataScope, у межах якого студенти досліджують, як в українському онлайн-просторі формується пам’ять про війну.
Під керівництвом доцентки Оксани Гудошник студенти освітньої програми «Журналістика» систематизують цифрові свідчення війни, працюючи над випускними кваліфікаційними дослідженнями. Детальніше за посиланням.
27 листопада 2024 року студенти, аспіранти та викладачі факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ взяли участь у вебінарі «Розірвати коло: як висвітлювати тему домашнього насильства без стереотипів». Захід відбувся в межах міжнародної акції «16 днів проти насильства», спрямованої на привернення уваги до проблем домашнього насильства, насильства за ознакою статі, жорстокого поводження з дітьми та протидії торгівлі людьми.
Під час вебінару обговорювали, як відповідально висвітлювати тему насильства, уникати стереотипів і стигматизації, а також яку роль медіа відіграють у зміні суспільних норм і підтримці постраждалих. Особливу увагу приділили практичним рекомендаціям щодо етичної роботи журналістів із чутливими темами.
Проєкт розроблено організацією «Жінки в медіа» у співпраці з UNESCO Ukraine та за підтримки уряду Японії. Ініціатива є частиною ширших зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підвищення безпеки журналістів та зміцнення свободи слова в Україні.
Для здобувачів освіти участь у заході стала цінним досвідом, що допоможе створювати якісний і відповідальний контент, спрямований на формування безпечного, толерантного суспільства. Факультет підтримує долучення до таких ініціатив і заохочує майбутніх медійників ставати активними учасниками позитивних суспільних змін.
26 листопада 2024 р. на воркшопі «Європейські стандарти журналістики і війна» викладачі факультету систем і засобів масової комунікації обговорили ключові питання професійної етики та особливості роботи журналістів у воєнний час.
.jpg)
Воєнна репортерка видання «Українська правда» Ольга Кириленко наголосила на важливості чесності з авдиторією, навіть коли йдеться про найскладніші та емоційно виснажливі ситуації. Журналіст Ігор Бурдига (DW News) звернув увагу на те, що емоції можуть бути доречним інструментом журналіста, якщо вони працюють на глибше розуміння теми. Своїм досвідом поділилася Олена Жилун (Veteran Hub), розповівши про роботу з ветеранами та їхніми родинами та про необхідність особливо делікатного підходу до таких історій. Випускник факультету, медіаексперт і креативний директор Lviv Media Forum Отар Довженко акцентував увагу на особливостях роботи із сенситивним контентом і межами припустимого у висвітленні воєнної тематики.
Ліна Кущ, представниця Національної спілки журналістів України, нагадала про відповідальність медійників не лише за зміст своїх матеріалів, а й за можливі наслідки їхнього оприлюднення. Іван Стичинський з Українського інституту національної пам’яті підкреслив важливість збереження пам’яті про кожного захисника та значення журналістики як інструменту фіксації правди про війну.
Співзасновниця медіа «Якого біса?» Богдана Макарчук розповіла про роль візуалізації у висвітленні подій війни та про те, як правильно працювати з чутливими образами, не завдаючи додаткової травматизації.
Захід став важливою професійною дискусією для медійної спільноти і дав змогу переосмислити стандарти, підходи та виклики, з якими стикаються журналісти, працюючи в умовах війни.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара інформує випускників-магістрів усіх спеціальностей денної форми здобуття освіти, які навчалися за бюджетною формою фінансування, про можливість отримання одноразової адресної грошової допомоги.
Допомога надається у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, за умови укладення на строк не менше 3 років договору про роботу на посадах педагогічних працівників у закладах загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти, визначених органами управління освітою.
Ця допомога реалізується згідно з Порядком надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників закладів вищої освіти, затвердженого МОН України від 19.12.2019 № 1588.
Процедура отримання
Випускникам-магістрам необхідно звернутися до Навчального відділу (кім. 305) не пізніше 20 вересня 2026 року та мати при собі наступний пакет документів:
Три примірники договору, підписані у закладі загальної середньої або професійної (професійно-технічної) освіти.
Копію трудової книжки (за наявності), завірену закладом освіти, де працює випускник.
Копію ID-картки та витягу з реєстру територіальної громади або паспорта (перша сторінка та сторінка з пропискою).
Диплом та його копію.
Довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та дві копії.
Довідку з реквізитами картки для зарахування коштів.
Документ, що підтверджує зміну прізвища (за необхідності).
ФСЗМК У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ
ПІДПИСУЙСЯ!!!
У цьому відео ми розповідаємо про те, як навчаємо медійників
(журналістів, рекламістів, паірників, копірайтерів, медіаменеджерів, медіаналітиків, медіаекпертів).
Говоримо про наші принципи, про наші цілі, мрії та прагнення.
Дивись та приєднйся до родини ФСЗМК!
